Один - спокійний і домашній, інший - відкритий та активний. Брати-двійнята Владислав і Ростислав Бойки стали одними з перших, хто прийняв бій 24 лютого 2022 року, коли Росія цинічно напала на Україну. Вони обоє загинули в той день біля селища Біловодськ Луганської області, однак поховати братів родина змогла лише зараз.

Так, 23 березня 2023 року на Далекосхідний цвинтар Кропивницького прийшли рідні, друзі, знайомі, учителі, побратими й посестри братів Бойків.

Як розповіли в пресслужбі міської ради, командири бойових машин, брати – близнюки, 44-річні сержант Ростислав Бойко і старший сержант Владислав Бойко загинули ще в перший день війни, але рік їх вважали безвісти зниклими.

Мама хлопців пригадує, що коли востаннє чула своїх синів, то, судячи з усього, вони вже знали, що загинуть.

"Останні слова, коли вони зателефонували, сказали: "Мамо, тату, вибачте, якщо ми чимось провинилися перед вами, але навряд чи ми вистоїмо. Тому що сили – зовсім не рівні. На нас рухається ціла колона танків", – згадує мати загиблих Олена Бойко.

Відомо, що обидва брати після школи вступали до військового училища, але їх підвів зір – і тому вони обрали навчання в будівельному технікумі. Після його закінчення пішли в армію, служили в Миколаєві. 2000 року їм запропонували йти в миротворчі війська, їх скерували в Ліван, де брати пробули рік.

Після повернення чоловіки вирішили працювати в поліції, згадує матір. Вступили до Київського університету внутрішніх справ, працювали за фахом. Після початку війни вирішили піти захищати Україну й із 2015 року служили в армії.

"Коли розпочалася війна, вони свої майорські погони поклали й сказали: "Мамо, ми підемо туди, де ми потрібніші", – розповідає жінка.

А з 2021 року, за словами матері, обидва воювали в Луганській області.

"На війну Ростислав і Владислав пішли добровольцями, підписали контракти на службу в ЗСУ ще у 2015 році. Хлопці були на сто балів, таких більше не знайдеш, мали загострене почуття справедливості. Отримали значний військовий досвід – у 2002 році брали участь у миротворчій місії ООН із розмінування території Лівану. Чудові люди й надійні друзі", — розповідають про Героїв друзі та бойові побратими.

Кропивничани попрощалися із Ростиславом і Владиславом Бойками на Алеї почесних воїнських поховань Далекоcхідного кладовища.

Панахиду за загиблим відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.

Читайте також:

"Підемо на Львів": Медведєв, бувши в неадекваті, розповів про нові плани Кремля

Зовсім погана стала: зірка фільму "Москва сльозам не вірить" визвірилася на українців

Максимум – це два роки: у розвідці розповіли, на скільки вистачить російської армії