Про таке багато хто забуває, але у період дії воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), особливо якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Юристи нагадали українцям про їх права.

Отже, варто знати, що Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" надає право роботодавцю в період дії воєнного стану обмежити тривалість щорічної основної відпустки, тобто надати лише 24 календарні дні за поточний робочий рік (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136). Це правило діяло у 2022-23 роках та продовжує діяти в цьому році.

У Законі визначено право роботодавця обмежити тривалість відпустки, а не його обов'язок. Він може не застосовувати обмеження й надати щорічну основну відпустку працівнику, у тому числі за поточний робочий рік, повної тривалості.

Узагалі відмовити в наданні щорічної відпустки в період дії воєнного стану роботодавець має право лише в тому разі, якщо працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136).

А от відпустка без збереження заробітної плати надається не в обов'язковому порядку. Так, за загальним правилом все залежить від категорії, до якої відноситься працівник.

Відповідно до ст. 25 Закону «Про відпустки», така відпустка в обов'язковому порядку надається, зокрема:

  • одинокій матері/батькові;
  • чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці;
  • матері/батькові (в т.ч. прийомним)/опікуну/дідові/бабі, якщо дитина відповідно до медичного висновку потребує домашнього догляду;
  • працівникам з інвалідністю;
  • працівникам, які одружуються;
  • працюючим пенсіонерам;
  • працівникам, які вступають або навчаються, сумісникам на час їх перебування у відпустці за основним місцем праці тощо".

Всім іншим працівникам, додають юристи, відпустка за свій рахунок може надаватися за згодою роботодавця, проте під час воєнного стану діють окремі особливості.

"Якщо працівник знаходиться частину календарного місяця у відпустці без збереження зарплати та його дохід у вигляді заробітної плати за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (з 1 січня — 7 100 грн, з 1 квітня — 8 000 грн), то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску. Якщо ж працівник знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, ЄСВ НЕ нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску. Роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, тоді як в мирний час така відпустка не може перевищувати 30 календарних днів на рік. За заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, роботодавець в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але НЕ більше 90 календарних днів".

Читайте також:

Чимало українців про це лише мріють: кого терміново запрошують на роботу до Швейцарії. Список вакансій

Переселенцям буде простіше влаштуватися на роботу: що вигадали чиновники